Дифракційна теорія оптичних систем

Дисципліна є одночасно фундаментальна і базова дисципліна для магістрів за спеціальністю "Фотоніка" Мета дисципліни - набуття студентами знань, умінь та навичок для розуміння теоретичних основ скалярної теорії дифракційної оптики, теорії лінійних систем та просторово-частотного аналізу оптичних систем, необхідних при дослідженні, проектуванні та розрахунку оптичних та оптико-електронних приладів різного призначення.
Дисципліна вивчає основні властивості оптичного випромінювання: рівняння Максвела, хвильове рівняння, рівняння Гельмгольца, плоскі та сферичні гармонічні хвилі,-основи скалярної теорії дифракції: принцип Гюйгенса-Френеля, теорія дифракції Кірхгофа, дифракція Френеля, дифракція Фраунгофера,- дифракційний аналіз оптичних систем: лінза як елемент, що виконує фазове перетворення та перетворення Фур'є, розповсюдження монохроматичного випромінювання через оптичну систему,- дифракційну теорія формування зображення тонкою додатною лінзою,- частотний аналіз дифракційно-обмеженних оптичних систем: узагальнена модель оптичної системи, що формує зображення, когерентні та некогерентні оптичні системи, когерентність випромінювання, оптична передаточна функція та її головні властивості.

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 210 години (7 кредитів). Викладається в 11 семестрі. Учбовий план передбачає 54 годин лекцій, 36 годин практичних занять. Вид контролю: семестровий іспит.