Технічна механіка
Дисципліна "Технічна механіка " є загальноосвітньою при підготовці бакалаврів,
спеціалістів і магістрів за напрямком "Лазерна та оптоелектронна техніка",за спеціальністю "Лазерна та оптоелектронна техніка",
спеціалізацією "Оптичне та оптичноелектронне приладобудування".
Дисципліна орієнтована на набуття студентами знань, вмінь та навичок необхідних для розуміння принципів побудови
механізмів що використовуються при конструюванні оптичних та оптико-електронних приладів, формування у студентів
навичок для вирішення прикладних задач при проектуванні механізмів.
В дисципліні вивчаються елементи розрахунку статичних та дінамічних механічних систем, кінематичного аналізу,
основи опору матеріалів.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 108 годин (3 кредити). Викладається в 2 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин практичних занять.
Вид контролю: семестровий іспит.
Рекомендована література
Друковані видання
- М.С.Мовин и др. Основы технической механики..Л.: Машиностроение, 1982, 288с.
- Д.Ф.Куприянов, Г.Ф.Метальников. Техническая механика.М.: Высшая школа, 1975, 448с.
- М.И.Костыркин, Л.М.Величко. Основы сопротивления материалов. М.: Машиностроение, 1977, 165с.
|
Інформатика
Дисципліна "ІНФОРМАТИКА" є прикладною та фундаментальною дисципліною при
підготовці бакалаврів за спеціалізацією "Оптичне та оптоелектронне приладобудування".
Метою дисципліни є надання студентам знань про сучасні інформаційні технології та практичного досвіду щодо
використання комп'ютерної техніки для вирішення інженерних задач, знань про будову та роботу персонального
комп'ютеру та його елементів, про сучасне програмне забезпечення, його розробку та можливостей використання,
про структуру, роботу та можливості глобальної мережі INTERNET.
В дисципліні вивчаються операційні системи та основи їх функціювання, призначення та класифікація прикладного
програмного забезпечення: текстових редакторів, графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних, забезпечення
підготовка презентацій, програмне забезпечення для INTERNET, апаратне забезпечення персонального комп'ютера, засади
побудови комп'ютерних мереж.
Дисципліна входить до циклу природничо-наукової підготовки.
Загальний обсяг складає 378 годин (10.5 кредитів). Викладається в 1 та 2 семестрах.
Учбовий план передбачає 72 години лекцій, 18 години практичних занять, 72 години лабораторних робіт.
Вид контролю: семестровий іспит.
Рекомендована література
Друковані видання
- Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Полный курс. - СПб.: Питер, 2000.
- Кулаков Ю. А., Луцкий Г. М. Компьютерные сети. - К.: Юниор, 1998.
- Рихтер Д. Windows для профессионалов. / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2001.
|
Основи конструювання приладів
Основними задачами дисципліни є глибоке вивчення основних принципів роботи та влаштування
вузлів і елементів механізмів оптичних приладів, загальних положень теорії їх розвитку та конструювання, практичних
методів конструювання типових елементів.
В курсі вивчаються загальні питання конструювання та проектування: основи взаємозаміни, система допусків та
квалітети, посадки, допуски, шорсткість, - конструювання деталей приладів та їх з'єднань: етапи конструювання,
технологічні основи конструювання, захисні покриття, нероз'ємні та роз'ємні з'єднання,-основи конструювання оптичних
деталей та їх кріплення: конструювання лінз, призм, дзеркал, сіток, кріплення оптичних деталей,- конструювання вузлів
оптичних приладів, - конструювання механізмів приладів.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 306 години (8.5 кредитів). Викладається в 3 семестрі.
Учбовий план передбачає 90 годин лекцій, 36 години практичних занять.
Індивідуальна робота передбачає виконання курсового проекту.
Вид контролю: семестровий іспит.
Рекомендована література
Друковані видання
- Ключников Л.В., Ключников В.В. Проектирование оптико-механических приборов. СП6.: Политехника, 1994.
- Кулагин В.В. Основы конструирования оптических приборов. Л.: Машиностроение, 1982.
- Справочник конструктора оптико-механических приборов. Под ред. Панова В. Л.: Машиностроение, 1980.
- Михеенко Л.А., Королёва Т.В. Методические указания к самостоятельной работе по курсу "Основы проектирования приборов". К.: КПИ, 1992.
Електронні видання
- Михеенко Л.А. Основы конструирования приборов. Учебное пособие. К.: НТУУ "КПИ" Каф. ООЭП, 2002.
|
Електромагнітна та квантова теорія випромінювання
Дисципліна присвячена вивченню фундаментальних принципів дії оптично-електронних
систем та їх елементів, а саме вивченню основних положень теорії випромінювання. Складається з
двох великих частин: перша частина - електромагнітна природа світла за Максвелом, друга
частина - квантова природа поглинання та випромінювання світла та її зв'язок з будовою атома
за Резерфордом, Бальмером, Бором, Шредингером, Гейзенбергом.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 144 годин (4 кредити). Викладається в 4 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин практичних занять.
Вид контролю: семестровий іспит.
Рекомендована література
|
Теорія оптичних систем
Дисципліна складає фундамент інженерної підготовки студентів
за напрямком "Лазерна та оптоелектронна техніка", за спеціальністю "Лазерна та оптоелектронна техніка",
за спеціалізацією "Оптичне та оптоелектронне приладобудування". Дисципліна є базовою для вивчення практично
всіх інших прикладних дисциплін спеціальності, передбачених навчальним планом.
Мета - здобуття студентами знань, потрібних для розуміння принципів дії оптичних систем оптичних приладів та
їх елементів, а також вмінь та навичок, які потрібні для виконання габаритних, енергетичних і абераційних розрахунків
оптичних систем, вивчення основних положень геометричної оптики, теорії ідеальної оптичної системи, оптики параксіальних
та нульових променів, обмеження пучків світла в оптичних системах, проходження світлових потоків через оптичні системи,
оптичних деталей та їх параметрів, основ теорії аберацій оптичних систем, теорії телескопічних систем, мікроскопів, систем
перетворення лазерних пучків та інших систем.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 468 години (13 кредитів). Викладається в 4,5,6 семестрах.
Учбовий план передбачає 126 години лекцій, 45 години практичних занять, 9 годин лабораторних занять.
Індивідуальна робота передбачає виконання курсового проекту та 2 розрахункових робіт.
Вид контролю: 2 семестрові іспити.
Учбова програма дисципліни
Опис кредитного модуля П-3-1
Опис кредитного модуля П-3-2
Опис кредитного модуля П-3-3
Рекомендована література
Друковані видання
- Бегунов Б. Н., Заказнов П. П., Кирюшин С. И., Кузичев В. И. Теория оптических систем. М.: Машиностроение, 1981.
- Турыгин И. А. Прикладная оптика. М.: Машиностроение, 1965.
- Чуриловский В. Н. Теория хроматизма и аберраций третьего порядка. Л.: Машиностроение, 1968.
Видання до виконання курсового проекту
- Чиж И. Г. Расчет призменных монокуляров. Методические указания к выполнению курсовых проектов по курсу ТОС. Киев: КПИ, 1991.
- Чиж И. Г., Клочко В. В. Каталог окуляров для зрительных труб монокуляров, бинокуляров. Киев: КПИ, 1992.
- Мареш Р. М. Методические указания к курсовой работе "Габаритный расчет телескопической системы". Киев: КПИ, 1992.
Видання до практичних занять
- Колобродов В. Г., Чиж И. Г. Методические указания к практическим занятиям по курсу ТОС, разделы "Идеальная оптическая система". Киев: КПИ, 1985.
- Колобродов В. Г., Чиж И. Г. Методические указания к практическим занятиям по курсу ТОС, разделы "Ограничения пучков, энергетика оптических систем, теория аберраций". Киев: КПИ, 1986.
- Колобродов В. Г., Чиж И. Г. Методические указания к практическим занятиям по курсу ТОС, разделы "Оптические системы". Киев: КПИ, 1989.
|
Квантова та нелінійна оптика
Дисципліна "Квантова та нелінійна оптика" є базовою дисципліною при підготовці бакалаврів, спеціалістів
та магістрів за напрямком "Лазерна та оптоелектронна техніка", за спеціальністю "Лазерна та оптоелектронна техніка",
за спеціалізацією "Оптичне та оптоелектронне приладобудування". Завданням дисципліни є глибоке вивчення таких розділів
квантової та нелінійної оптики як теплове випромінювання: закони теплового випромінювання, оптична пірометрія, фотоелектричний
та фотохімічний фотоефекти , люмінесценція, - та фізичних основ нелінійної оптики: нелінійна поляризація середовища та пов'язані
з нею нелінійні оптичні явища, електронна теорія взаємодії сильного електромагнітного поля з нелінійним середовищем, фізичні
принципи голографії, типи голограм, застосування голографії.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 162 години (4.5 кредити). Викладається в 6 семестрі.
Учбовий план передбачає 45 годин лекцій, 18 годин практичних занять.
Вид контролю: семестровий семестровий іспит.
Рекомендована література
Друковані видання
- Борн М., Вольф Э. Основы оптики. - М.: Наука, 1973. - 720 с.
- Ландсберг Г.С. Оптика. - М.: Наука, 1976. - 926 с.
- Калитиевский Н.И. Волновая оптика. - М.: Высшая школа, 1978. - 384 с.
|
Хвильова оптика
Дисципліна "Хвильова оптика" є одночасно фундаментальна і базова дисципліна при підготовці
бакалаврів, спеціалістів і магістрів за напрямком "Лазерна та оптоелектронна техніка", спеціальністю "Лазерна
та оптоелектронна техніка", спеціалізацією "Оптичне і оптико-електронне приладобудування".
Мета дисципліни - набуття студентами знань, умінь та навичок для розуміння фізичних основ хвильової оптики,
електромагнітної теорія світла, інтерференції, поляризації, дифракції, необхідних при проектуванні та розрахунку
оптичних та оптично-електронних приладів різного призначення.
В дисципліні вивчається відбиття та заломлення світла на основі електромагнітної теорії, основи електронної
теорії дисперсії світла, інтерференції світла: когерентність та інтерференція, вплив немонохроматичності світла
на інтерференцію, - основи скалярної теорії дифракції: принцип Гюйгенса-Френеля,теорія дифракції Кірхгофа, інтегральна
теорема Гельмгольца-Кірхгофа, дифракція Релея-Зоммерфельда, дифракція Френеля, дифракція Фраунгофера, дифракційна
гратка, основи спектроскопії, роздільна здатність оптичних систем, - оптична голографія: фізичні принципи голографії,
запис амплітуди і фази, відновлення вихідного хвильового фронту, - поляризація світла: закон Малюса, поляризація
світла при відбитті та заломленні на межі двох діелектриків, подвійне променезаломлення, інтерференція поляризованого
світла, - розповсюдження світла в анізотропних середовищах: фотопружність, електрооптичний та магнітоопотичний ефекти,
електронна теорія розсіювання.
Загальний обсяг складає 468 годин (13 кредитів). Викладається в 5,6 семестрах.
Учбовий план передбачає 108 годин лекцій, 54 години практичних занять, 36 годин лабораторних занять.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Вид контролю: 2 семестрові іспити.
Рекомендована література
Друковані видання
- Годжаев Н.М. Оптика. - М.: Высшая школа, 1977. - 432 с.
- Борн М., Вольф Э. Основы оптики. - М.: Наука, 1973. - 720 с.
- Калитиевский Н.И. Волновая оптика. - М.: Высшая школа, 1978. - 384 с.
|
|
Оптико-електронні прилади
Дисципліна "Оптико-електронні прилади" є головною і заключною серед інших дисциплін,
які складають навчальний план бакалаврата і спеціальності "Лазерна та оптоелектронна техніка" (спеціалізація -
"Оптичне і оптоелектронне приладобудування"). Вона містить у собі базову інформацію про те, що собою являє
оптико-електронний прилад (ОЕП), які елементи структури входять до нього і які фізичні засади лежать в основі роботи ОЕП.
В дисципліні вивчаються: засади фотометрії, фотометричні властивості тіл і середовищ, оптика ОЕП, приймачі оптичного випромінювання,
скануючі системи, модуляція оптичного випромінювання, аналізатори зображення, фотоелектричні ланцюги, розрахунок основних
параметрів та характеристик ОЕП.
Знання, вміння і навички, які отримують студенти під час вивчення дисципліни "ОЕП", є необхідними і достатніми для виконання
тих функцій у сфері виробництва, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою як бакалавра, так і в більшості
випадків - спеціаліста. Дисципліна націлена на те, щоб підготувати фахівця, спроможного проектувати вузли, деталі і, навіть,
не дуже складні оптико-електронні прилади, експлуатувати їх та ремонтувати.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 540 годин (15 кредитів). Викладається в 6,7,8 семестрах.
Учбовий план передбачає 126 годин лекцій, 90 годин практичних занять, 18 годин лабораторних занять.
Індивідуальна робота передбачає виконання 2 розрахунково-графічних робіт та курсової роботи
Вид контролю: семестрові іспити кожного семестра.
Рекомендована література
Друковані видання
- Мирошников М. М. Теоретические основы оптико-электронных приборов: Учебн. пособие для приборостроительных вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1983. - 696 с., ил.
- Якушенков Ю. Г. Теория и расчет оптико-электронных приборов: Учебник для студентов приборостроительных специальностей вузов. - 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Машиностроение, 1989. - 360 с., ил.
- Ишанин Г. Г. Приемники излучения оптических и оптико-электронных приборов. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1986. - 175 с., ил.
- Методические указания к практическим занятиям по курсу "Источники и приемники излучения".
Для студентов специальности "оптическое и оптико-электронное приборостроение". Сост. Коваль С.Т., Мельник И. С. - Киев : КПИ, 1986. - 86 с.
- Михеенко Л.А., Мельник И.С. Методические указания к лабораторным работам по дисциплине
"оптико-электронные приборы". К.:КПИ,1990.-40с
- Михеенко Л.А., Мельник И.С. Методические указания к лабораторным работам по дисциплине
"оптико-электронные приборы". К.:КПИ,1988.-50с
|
Розрахунок та конструювання оптичних приладів
Дисципліна "Розрахунок та конструювання оптичних приладів" є базовою при підготовці бакалаврів, спеціалістів
і магістрів за напрямком "Лазерна та оптоелектронна техніка", за спеціальністю "Лазерна та оптоелектронна техніка", за спеціалізацією "Оптичне та оптичноелектронне приладобудування".
В курсі вивчаються методи конструювання, нормативно-технічні документи, що використовуються при конструюванні , засади теорії точності
і надійності приладів, методи аналізу та синтезу конструкцій, принципи розробки конструкції приладу виходячи з вимог точності
і надійності, методи конструювання механічних приводів, механізмів точної установки, методи конструювання вузлів джерел
випромінювання, конструювання та розрахунку об'єктивів, окулярів, шкал, сіток, габаритів дзеркальних та призмових систем,
засоби захисту оптичних приладів від дії зовнішніх факторів, принципи компонування оптичних приладів.
Загальний обсяг складає 378годин (10.5 кредитів). Викладається в 6,7 семестрах.
Учбовий план передбачає 90 годин лекцій, 54 години практичних занять.
Індивідуальна робота передбачає виконання курсового проекту та розрахункової роботи.
Вид контролю: семестровий іспит та семестровий залік.
Програма дисципліни
Питання до заліку (6 семестр)
Індивідуальні варіанти завдань курсового проекту
Рекомендована література
|
Комп'ютерні методи розрахунків в оптиці
Дисциплiна є частиною прикладної пiдготовки бакалаврів, спеціалістів
та магістрів. Вона забеспечує пiдготовку по використанню засобiв обчислювальної технiки,
комп'ютерних методiв функціонального проектування та пакетiв прикладних програм для
автоматизацiї розрахунків при розробцi оптично-електронних приладiв. Дисципліна вивчає
типовi проектнi процедури та маршрути проектування, основи забезпечення САПР, типові методи
та алгоритми автоматизованого виконання проектних процедур, принципи побудови, склад та
можливості прикладних розрахункових оптичних та загальноінженерних пакетiв.
Дисципліна входить до циклу вільного вибору студентів.
Загальний обсяг складає 144 годин (4 кредити). Викладається в 7 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин практичних занять, 18 годин лабораторних занять.
Індивідуальна робота передбачає виконання 1 розрахунково-графічної роботи.
Вид контролю: семестровий залік.
Програма дисципліни
Положення про рейтингову систему оцінювання
Рекомендована література
Друковані видання
- Петренко А.И. и др. Основы построения систем автоматизированного проектирования. - Киев: Вища шк.1984
- Бахвалов Н.С. Численные методы - М.: Наука, 1985.
- Дьяконов В.П. Компьютерная математика. Теория и практика. - М.: Нолидж. 2001.
|
Оптичні вимірювання
Мета дицсипліни - придбання студентами знань, вмінь і навиків, необхідних для глибокого
розуміння використання фізичних явищ в оптичних вимірах, засобів їх приладній і схемній реалізації, засвоєння
типових вимірювальних методик.
В дисципліні вивчаються основи теорії вимірювань та метрології, застосування візуальних, оптично-електронних методів,
методів інтерференції, дисперсії, дифракції ,рефракції та інших явищ в оптичних вимірах основних характеристик і параметрів
оптичних середовищ і поверхонь, атестації оптичних деталей, оптичних систем, засоби дослідження та оцінки їхньої якості.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 162 години (4.5 кредити). Викладається в 8 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин практичних занять.
Вид контролю: семестровий іспит.
Рекомендована література
Друковані видання
- Афанасьев В.А. Оптические измерения. М.: Высшая школа, 1981.
- Борбат А.М.,Горбань И.С., Охрименко Б.А. и др. Оптические измерения.Киев: Техніка, 1967.
- Михеенко Л.А. Оптические измерения. Учебное пособие. Киев, КПИ, 2002.
- Креолапова Г.В., Пуряев Д.Т. Исследование и контроль оптических систем. М.: Машиностроение, 1978
|
Цифрова обробка сигналів та зображень
Дисципліна є альтернативною прикладною дисципліною при підготовці
спеціалістів за спеціалізацією "Оптичне та оптоелектронне приладобудування" .
Метою дисципліни є надання студентам знань про застосування цифрових методів обробки сигналів та
зображень у оптичноелектронних системах та практичного досвіду розробки алгоритмів та програм цифрової
обробки сигналів. Головними задачами дисципліни є надання студентам грунтовних знань та практичного досвіду
по наведеним нижче розділам мікропроцесорної техніки. По-перше, надання студентам знань про аналогові та цифрові
сигнали, процеси аналого-цифрового та цифро- аналогового перетворення сигналів. По-друге, навчання студентів методам
та алгоритмам цифрової обробки інформації, включаючи цифрову компенсацію спотворень сигналів, цифрову лінійну та нелінійну
фільтрацію, вимірювання параметрів сигналів, та основи теорії розпізнавання образів. Цей матеріал підкріплюється лабораторними
роботами на яких студенти вивчають просторові спектри зображень, методи підвищення якості зображень, проектування цифрових
фільтрів та компютерного моделювання цифрових систем. По-третє, опанування студентами практичного досвіду виконання аналізу,
синтезу та оптимізації цифрових оптичноелектронних приладів та проектування оптичноелектронних систем з блоками цифрової
обробки сигналів.
Дисципліна входить до циклу вільного вибору студентів.
Загальний обсяг складає 144 години (4 кредити). Викладається в 8 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин лабораторих занять.
Вид контролю: семестровий залік.
Рекомендована література
Друковані видання
- Куприянов М. Цифровая обработка сигналов: процессоры и алгоритмы. - СПб.: Политехника, 2001.
- Сташин В. В., Урусов А.В., Мологонцева О.Ф. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтролерах. М.: Энергоатомиздат, 1990.
- Прэтт У. Цифровая обработка изображений./ Пер. с англ. В 2 томах - М.:Мир, 1982.
|
Основи САКР ОЕП
Дисциплiна є частиною прикладної пiдготовки бакалаврів, спеціалістів
та магістрів. Вона забеспечує пiдготовку по використанню засобiв обчислювальної технiки,
комп'ютерних методiв проектування та пакетiв прикладних програм для автоматизацiї
проектно-конструкторських робiт при розробцi оптично-електронних приладiв.Дисципліна вивчає
типовi проектнi процедури, методи, алгоритми та маршрути автоматизованного конструювання,
принципи побудови, можливостi, склад конструкторських пакетiв.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 198 годин (5.5 кредити). Викладається в 8 семестрі для бакалаврів.
Учбовий план передбачає 36 години лекцій, 36 години лабораторних робіт.
Індивідуальна робота передбачає виконання 1 розрахунково-графічної.
Вид контролю: семестровий іспит.
Програма дисципліни
Положення про рейтингову систему оцінювання
Питання до екзамену
Рекомендована література
Друковані видання
- Системы Автоматизированного проектирования. Кн. 1-9 /Серия учебных пособий
под ред. И.П. Норенкова. - М: Высш.шк., 1986
- Петренко А.И. и др. Основы построения систем автоматизированного проектирования. - Киев: Вища шк., 1984
- Н.Полещук Visual LISP и секреты адаптации Autocad. - СПб.: БХВ, 2001. - 576 с.
Електронні видання
- Методичні вказівки до компютерного практикума по курсу "Основи САКР оптико-електронного
приладобудування. Двомірне креслення в системі АВТОКАД" / І.В.Кравченко, - КИІВ: НТУУ "КПІ", каф. ООЕП
- Методичні вказівки до компютерного практикума по курсу "Основи САКР оптико-електронного
приладобудування. Тримірне креслення в системі АВТОКАД." / І.В.Кравченко, - КИІВ: НТУУ "КПІ", каф. ООЕП
- Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з курсу "Основи САКР оптико-електроннго
приладобудування. Модифікація оточення пакета АВТОКАД"/ І.В.Кравченко, - КИІВ: НТУУ "КПІ", каф. ООЕП
- Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу "Основи САПР в оптико-електронному
приладобудуванні. Організація діалогу в системі АВТОКАД за допомогою мови DCL." / І.В.Кравченко, - КИІВ: НТУУ "КПІ", каф. ООЕП
- Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу "Основи САПР в оптико-електронному
приладобудуванні. Керування DCL діалогом в системі АВТОКАД за допомогою мови DCL." / І.В.Кравченко, - КИІВ: НТУУ "КПІ", каф. ООЕП
- Довідниковий матеріал до самостійної роботи студентів з курсу "Основи САПР в оптико-електронному
приладобудуванні". Функціональні можливості мови ЛІСП. " / І.В.Кравченко, - КИІВ: НТУУ "КПІ", каф. ООЕП
|
Випробування оптичних приладів
Мета дисципліни "Випробування ОП" - набуття студентами знань, вмінь та навичок необхідних для розуміння
процессів, що виникають під час збірки контролю та випробувань ОП, оволодіння сучасними методами розробки стендової
апаратури для удосконалення названих процесів.
В дисципліні вивчаються нормативно-технічна документація, що регламентує процеси приймання - здачі оптичного приладу, методи
збірки та юстувань, обладнання, що використовується при збірці, контролі та випробуваннях ОП, критерії та методи контролю
якості оптичного зображення, методика юстування, контролю та випробувань типових оптичних приладів.
Дисципліна входить до циклу вільного вибору студентів.
Загальний обсяг складає 144 години (4 кредити). Викладається в 7 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин практичних занять, 18 годин лабораторних занять.
Вид контролю: семестровий залік.
Рекомендована література
Друковані видання
- Кучеренко О. К. Юстування та випробування оптичних приладів : Конспект лекцій.- К.:
ІВЦ «Політехніка», 2012. 112 с.:іл.
- Погарев Г.В.Юстировка оптических приборов. Л.: Машиностроение, 1982.
- Ефремов А.А. и др. Сборка оптических приборов. М.: Высшая школа, 1983.
- Дубиновский С.А., Панков Э.Д. Стендовые испытания и регулировка П.Л.: Машиностроение, 1991.
- Кучеренко О.К. Методические указания для практических занятий по курсу "Сборка и юстировка ОП", Киев. КПИ, 1984.
- Кучеренко О.К. Методические указания для лабораторных занятий по курсу "Сборка и юстировка ОП", Киев. КПИ, 1987.
- Кучеренко О.К. Методические указания для самостоятельной работы по курсу "Сборка и юстировка ОП", Киев. КПИ, 1994.
- Кучеренко О.К. Методические указания для лабораторных занятий по курсу "Сборка и юстировка ОП", Киев. КПИ, 1991.
- Кучеренко О. К. Методичні вказівки до лбораторних робіт з дисципліни "Юстування та випробування оптичних приладів"
,-К.:НТУУ "КПІ",2012.-102с
|
Лазерна техніка
Курс "Лазерна техніка" вивчає фізичні основи, принципи дії лазерів, фізичні процеси, що відбуваються
у лазерах, їх конструкцію, методи розрахунку основних характеристик та параметрів лазерних пучків, особливості
розрахунку оптичних систем, що використовуються в лазерній техніці, питання застосування приймачів енергії та
розрахунку їх параметрів, галузі застосування та особливості лазерного приладобудування.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 144 години (4 кредити). Викладається в 8 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин практичних занять.
Індивідуальна робота передбачає виконання 1 реферату.
Вид контролю: семестровий іспит.
Рекомендована література
Друковані видання
- Байбородин Ю.В. Основы лазерной техники. - К: Вища школа, 1988.
- Пахомов И.И., Цыбуля А.Б. Расчет оптических систем лазерных приборов. - М.: Радио и связь, 1986.
- Лазерные измерительные системы: Под ред. Лукьянова. - М.: Радио и связь, 1981.
|
Мікропроцесорна техніка в ОЕП
Дисципліна є прикладною дисципліною при підготовці бакалаврів
за спеціальністю "Оптичне та оптоелектронне приладобудування".
Метою дисципліни є надання студентам знань про застосування мікроконтролерів для обробки даних та керування
оптичноелектронними приладами та практичного досвіду розробки систем на мікроконтролерах. Головними задачами
дисципліни є надання студентам грунтовних знань та практичного досвіду по наведеним нижче розділам мікропроцесорної
техніки. По-перше, надання студентам грунтовних знань про побудову та роботу однокристальних мікроконтролерів, включаючи
застосування таких вузлів як таймер, блок переривань, аналого-цифровий перетворювач, аналоговий компаратор, широтно- імпульсний
модулятор, підключення зовнішніх пристроїв через порти введення - виведення. По-друге, опанування студентами сучасних технологій
розробки та тестування програмного забезпечення для мікроконтролерів з використанням відповідних інтегрованих середовищ AvrStudio,
UMPS та MicroLab. По-третє, вивчення методів та алгоритмів цифрової обробки та передачі даних у мікроконтролерах, включаючи
інформацію про інтерфейси I2C, CAN та UART.
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.
Загальний обсяг складає 144 години (4 кредити). Викладається в 6 семестрі.
Учбовий план передбачає 36 години лекцій,18 годин практичних занять, 18 години лабораторних занять.
Вид контролю: семестровий залік.
Web cторінка дісципліни - "www.ooep.kpi.ua/microcontrollers/index.html"
Рекомендована література
Друковані видання
- Предко М. Руководство по микроконтроллерам./ Пер. с англ. В 2 томах - М.: Постмаркет, 2001.
- Сташин В. В., Урусов А.В., Мологонцева О.Ф. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтролерах. М.: Энергоатомиздат, 1990.
- Злобин В. К., Григорьев В.Л. Программирование арифметических операций в микропроцессорах. М.: Высшая школа, 1991.
Корисні сайти з тематики дисципліни
- www.intel.com
- www.motorola.com
- www.atmel.com
- www.vmdesign.com
- www.microchip.com
- www.altera.com
- www.texasinstruments.ru
|
|