Телевізійні та тепловізійні ОЕП
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки.

Загальний обсяг складає 162 годин (3 кредити). Викладається в 10 семестрі.
Учбовий план передбачає 34 години лекцій, 34 години практичних занять, 18 годин лабораторих занять.
Вид контролю: семестровий іспит.

Космічні та авіаційні ОЕП
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 162 години (3 кредити). Викладається в 9 семестрі. Учбовий план передбачає 72 години лекцій, 18 годин практичних занять. Вид контролю: семестровий іспит.

Теорія та розрахунок оптико-електронних приладів Дисципліна "Теорія і розрахунок оптико-електронних приладів" є головною і заключною серед інших дисциплін, які складають навчальний план спеціальності "Лазерна та оптоелектронна техніка" (спеціалізація - "Оптичне і оптоелектронне приладобудування"). Вона містить у собі базову інформацію про принципи побудови і функціювання оптико-електронних систем (ОЕС), методи їх теоретичних досліджень і розрахунку. Знання, вміння і навички, які отримують студенти під час вивчення дисципліни, є необхідними і достатніми для виконання тих функцій у сфері виробництва, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою спеціаліста. Таким чином, дисципліна націлена на те, щоб підготувати фахівця, спроможного проектувати оптико-електронні системи, досліджувати як самі ОЕС, так і інші прилади і процеси за допомогою оптико-електронних приладів (ОЕП), експлуатувати та ремонтувати ОЕП. В дисципліні вивчаються: cпектральна теорія сигналів, спектрально-просторовий аналіз ОЕП, засади побудови і проектування окремих класів ОЕП.

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 297 годин (5,5 кредити). Викладається в 9 та 10 семестрах. Учбовий план передбачає 90 годин лекцій, 72 годин практичних занять. Вид контролю: семестровий залік та семестровий іспит.

Рекомендована література

Друковані видання
• Мирошников М. М. Теоретические основы оптико-электронных приборов: Учебн. пособие для приборостроительных вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1983. - 696 с., ил.
• Порфирьев Л. Ф. Основы теории преобразования сигналов в оптико-электронных системах: Учебник для студентов приборостроительных специальностей вузов. -Л.: Машиностроение, 1989. - 387 с.
• Мосягин Г.М. и др. Теория оптико-электронных систем: Учебник для студентов вузов по оптическим специальностям.- М.: Машиностроение, 1990.-432с.
• Коваль С.Т. Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине "Теория оптико-электронных систем". Часть 1. К.:1985.-44с
• Коваль С.Т. Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине "Теория оптико-электронных систем". Часть 2. К.:1987.-44с

Військові оптичні та оптико-електронні прилади
Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 135 годин (2.5 кредити). Викладається в 10 семестрі. Учбовий план передбачає 52 години лекцій, 16 годин практичних занять.
Вид контролю: семестровий іспит.

Волоконна та інтегральна оптика
Дисципліна "Волоконна та інтегральна оптика" є прикладним курсом при підготовці інженерів спеціальності "Лазерна та оптоелектронна техніка", спеціалізації "Оптичне та оптичноелектронне приладобудування". В курсі вивчаються методи розрахунку, особливості, переваги та області застосування волоконно-оптичних та інтегральних систем, геометрична оптика волокна, основи хвильової теорії волокна, базові волоконно-оптичні пристрої та елементи, принципи побудови, обмеження та функціональні можливості схем інтегральної оптики, технологія та конструювання волоконно-оптичних та інтегральних пристроїв, контроль оптико-фізичних параметрів світловодних систем.

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 162 години (3 кредити). Викладається в 10 семестрі. Учбовий план передбачає 52 годин лекцій, 34 годин практичних занять. Вид контролю: семестровий іспит.

Рекомендована література

Друковані видання
• Вейнберг В.Б., Саттаров Д.К. Оптика световодов. - Л.: Машиностроение, 1977. - 194 с.
• Бутусов М. М. Волоконная оптика и приборостроение. - Л.: Машиностроение, 1987
• Тагир Т. Интегральная оптика. - М.: Мир, 1978. - 320 с.
• Кучеренко О.К. Методичні вказівки до самостійної роботи стулентів з курсу"Волоконна та інтегральна оптика".- Київ.: КПІ, 1999. - 71с.

Реєстрація та відображення інформації
Метою дисципліни є вивчення сучасних засобів і матеріалів для запису та відображення оптичної інформації, методів формування та аналізу оптичної інформації, ознайомлення зі схемотехнікою відповідних оптоелектронних приладів.

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 162 годин (3 кредити). Викладається в 9 семестрі. Учбовий план передбачає 72 годин лекцій, 18 годин практичних занять. Вид контролю: семестровий іспит.

Рекомендована література

Друковані видання
• Оптические регистрирующие среды: /Шварц К.К. и др. - Рига: Зинатне, 1976.
• Гудмен Дж. Введение в Фурье-оптику: Пер. с англ. / Под ред. Г.И.Косоурова. - М.:Мир, 1970.
• Колобродов В.Г., Островский А.С. Дифракционная теория оптических систем. Учебное пособие. - Киев: КПИ, 1986.
• Операционный метод анализа когерентных оптических систем: Методические указания к самостоятельной работе по курсу "Оптическая обработка информации" для студентов специальности "Оптическое и оптико-элетронное приборостроение" / Сост. В.Г.Колобродов, А.С.Островский. - Киев: КПИ, 1987.

Медичні оптичні та оптико-електронні прилади
Дисципліна "Медичні оптичні та оптико-електронні прилади" є однією із заключних дисциплін, які складають навчальний план спеціальності 7.090911 "Лазерна та оптоелектронна техніка" (спеціалізація - 7.090911.01 "Оптичне і оптоелектронне приладобудування").
Дисципліна сформована на базі досягнень вітчизняних і закордонних вчених та промисловців. Вона охоплює різнопланові напрямки науки і техніки, що присвячені єдиній тематиці - принципам побудови та функціонування ООЕП медичного призначення. Знання і вміння, які отримують студенти під час вивчення дисципліни, є необхідними і достатніми для виконання тих функцій у сфері медичного виробництва, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою спеціаліста. Дисципліна містить такі основні розділи: „Загальні відомості про принципи побудови медичних ООЕП", „Прилади для дослідження функцій зору", „Прилади для дослідження переднього відділу, середовищ ока і очного дна", „Прилади для об'єктивного дослідження рефракції ока", „Хірургічна апаратура", „Діагностична апаратура".

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 189 годин (3.5 кредити). Викладається в 10 семестрі. Учбовий план передбачає 68 годин лекцій, 16 годин практичних занять. Індивідуальна робота передбачає виконання реферату. Вид контролю: семестровий іспит.

Рекомендована література

Друковані видання
• Урмахер Л. С., Айзенштат Л. И. Офтальмологические приборы. М.: Медицина, 1988.
• Курчинская Л. Н. Медицинские оптические приборы. Учебное пособие. Л.: ЛИТМО,1988.
• Кожем'яка В. П., Салдан І. Р.. Біомедичні оптико-електронні інформаційні системи і апарати. Ч. 2. Офтальмологічна оптика. - Віниця, 2001.
• Кожем'яка В. П., Готра З. Ю.. Біомедичні оптико-електронні інформаційні системи і апарати. Ч. 3. Лазерні біомедині системи. - Віниця, 2000.
• Сокуренко В. М. Об'єктивна однопроменева просторово роздільна рефрактометрія ока. Дис. на здобуття наук. ступ. канд. техн. наук, Київ. - 2000.
• В. М. Сокуренко, Г. С. Тимчик, І. Г. Чиж Око людини та офтальмологічні прилади: навч. посіб.– К.: НТУУ «КПІ», 2009. – 264 с.

Проектування оптичних систем
Дисципліна "Проектування оптичних систем" є однією з найбільш важливих складових підготовки спеціаліста за фахом "Оптичні та оптично-електронні прилади. Дисципліна має суттєво прикладний характер , тому її зміст присвячено вивченню традиційних та сучасних технологій виконання головних процедур проектування оптичних систем.
Мета - придбання студентами знань, вмінь, і навичок, які необхідні для проектування оптичних систем (ОС) оптичних приладів при виконанні курсових та дипломного проектів, вивчення порядку, основних методів та методик проектування оптичних систем на рівні їх конструктивних параметрів, виконання основних проектних процедур - синтезу, аналізу та оптимізації в тому числі з використанням сучасних систем автоматизованого проектування ОС.

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 243 години (4.5 кредити). Викладається в 9 семестрі. Учбовий план передбачає 72 години лекцій, 54 години практичних занять. Індивідуальна робота передбачає виконання розрахункової роботи. Вид контролю: семестровий залік.

Основи САKР ОЕП
Дисциплiна є частиною прикладної пiдготовки спеціалістів. Вона забеспечує пiдготовку по використанню засобiв обчислювальної технiки, комп'ютерних методiв проектування та пакетiв прикладних програм для автоматизацiї проектно-конструкторських робiт при розробцi оптично-електронних приладiв.Дисципліна вивчає типовi проектнi процедури, методи, алгоритми та маршрути автоматизованного конструювання, принципи побудови, можливостi, склад конструкторських пакетiв.

Дисципліна входить до циклу професійної та практичної підготовки. Загальний обсяг складає 72 години (2 кредити): 18 годин практичних занять . Викладається в 9 семестрі. Індивідуальна робота передбачає виконання курсової роботи. Вид контролю: семестровий залік.

Комп'ютерне моделювання ОЕП
Дисциплiна є частиною прикладної пiдготовки спеціалістів. Вона забеспечує пiдготовку по використанню засобiв обчислювальної технiки, комп'ютерних методiв моделювання та пакетiв прикладних програм для автоматизацii розрахункових робiт при розробцi оптично-електронних приладiв. Дисципліна вивчає основні методи побудови математичних моделей ОЕП, методи розвязання задач оптимізації.

Дисципліна входить до циклу вільного вибору студентів.

Загальний обсяг складає 135 годин (2,5 кредити). Викладається в 10 семестрі. Учбовий план передбачає 36 годин лекцій, 18 годин комп'ютерного практикума. Вид контролю: семестровий залік.

Оптичні вимірювання 2
Дисципліна є прямим продовженням курсу "Оптичні вимірювання". Мета дисципліни - поглиблення знань та досвіду в галузі оптично-фізичних вимірювань та досліджень, метрології, використанні, розрахунку та конструюванні дослідницької апаратури, проведення наукових досліджень.
Основними задачами дисципліни є вивчення застосування основних оптичних явищ у вимірювальній та дослідницькій апаратурі, впровадження метрології в дослідницьку роботу, вивчення схем, елементної бази та конструкцій приладів для наукових досліджень, методів їх застосування.

Дисципліна входить до циклу вільного вибору студентів. Загальний обсяг складає 135 годин (2,5 кредити). Викладається в 9 семестрі. Учбовий план передбачає 28 годин лекцій, 18 годин лабораторних занять. Вид контролю: семестровий залік.

Рекомендована література

Друковані видання
• Браславский Д.Л., Петров В.В. Точность измерительных устройств. - М.: Машиностроение, 1976.- 312 с.
• Воропай Е.С., Торпачёв А.А. Техника фотометрии высокого амплитудного разрешения. - Минск, 1988.- 208 с.
• Оптико-электронные приборы для научных исследований. /Под ред. Л.А.Новицкого. М.: Машиностроение, 1986.- 432 с.
• Лабораторные оптические приборы./ Под ред. Л.А. Новицкого. М.: Машиностроение, 1979. - 448 с.

Електронні видання
• Міхеєнко Л.А. Учбовий посібник з дисципліни «Оптичні вимірювання». Частина I. Метрологічна обробка результатів вимірювання.
• Міхеєнко Л.А. Учбовий посібник з дисципліни «Оптичні вимірювання». Частина ІІI. Хвильові вимірювання.-К.:2011-64с
• Міхеєнко Л.А. Учбовий посібник з дисципліни «Оптичні вимірювання». Частина ІI. Геометричні вимірювання.-К.:2011-64с